Сучасне мистецтво – це складне та різновекторне явище, яке відображає багатогранність сучасного світу. Воно може бути шокуючим, провокаційним, а іноді навіть лякаючим. Але воно завжди викликає думки та почуття, і це є однією з його головних цінностей.
Мистецтво не залишає людей байдужими.
Розвиток українського мистецтва у XX столітті був тісно пов’язаний з політичними та соціальними змінами в країні. У період радянської окупації українське сучасне мистецтво було під тиском влади, але все одно розвивалося, хоч і в обмежених рамках. Після здобуття незалежності сучасне мистецтво отримало нове життя та змогу повноцінно розвиватись.
Одним із центрів такого розвитку є Музей сучасного мистецтва України. Це приватний музей, заснований у 2005 році меценатом і колекціонером Сергієм Вікторовичем Цюпком.
Музей сучасного мистецтва України має важливе значення для розвитку сучасного мистецтва в Україні. Він сприяє популяризації сучасного мистецтва серед широкого загалу, а також допомагає українським художникам заявити про себе на міжнародній арені.
Мрія, що втілилась у життя
Давайте розглянемо один із прикладів того, як мистецтво входить в життя конкретної людини, і стає однією із тих ідей, які будуть пронесені крізь усе життя.
Фундатор музею Сергій Цюпко зацікавився мистецтвом задовго до заснування музею. Почалось все з того, що треба було чимось прикрасити стіни офісів. При чому, прикрасити не банальними фабричними малюнками, а чимось, що забезпечить естетичне задоволення.
Ось як згадує цей період сам Сергій Вікторович:
Запросив художників, порадився з ними. А далі зав’язалась творча співдружність: ми потрібні були один одному, оскільки творчі люди завжди потребують фінансової підтримки, бо ж їхні заробітки нестабільні і залежать від замовлень та продажу картин. Захотілося підтримати, допомогти. А коли почав детальніше знайомитися з творчістю українських художників, то побачив, який це серйозний і талановитий пласт мистецтва.
Заглибившись в питання української творчості стали очевидні прогалини. Величезна кількість робіт була вивезена за межі України, або зберігалась подалі від людського ока. Це сумний спадок радянської епохи, який ледь не знищив український культурний спадок.
Але в Україні було чимало талановитих художників, які хотіли творити, і в яких була потреба ділитись своїм мистецтвом. Також варто зауважити, що в переважній більшості цим художникам окрім можливості творити потрібні були кошти на те, щоб вижити. Така ситуація виникла тому, що вітчизняні музеї просто не закупали роботи вітчизняних художників.
Замкнуте коло, яке мало бути розірваним.
Поступово співпраця із художниками переросла в те, що Сергій Цюпко почав збирати колекцію сучасного мистецтва. Він купував і зберігав роботи художників, які йому подобалися. У 1990-х роках він почав знайомити зі своєю колекцією українського глядача. Організовувались виставки в галереях і музеях, а також проводились освітні програми присвячені сучасному мистецтву.
У 2005 році стало очевидно, що настав час створити музей. Сергій Цюпко орендував приміщення в історичній будівлі страхової компанії “Українська” у центрі Києва. Будівля була побудована у 1912 році в стилі модерн. У 1920-х роках у ній розташовувався Київський художній інститут.
Те, що багато років було мрією, стало реальністю.
Мрія мецената Сергія Цюпка, який тривалий час збирав колекцію сучасного українського мистецтва. Мрія українських художників, які знайшли в музеї своє місце для своїх робіт. І мрія українських глядачів, які отримали доступ до унікальної культурної спадщини.
Музей сучасного мистецтва України втілює ці три мрії. Музей було відкрито 17 червня 2005 року, і на першій виставці були представлені роботи українських художників, які працювали у різних мистецьких напрямках.
Колекція музею
Серцем Музею сучасного мистецтва України є його колекція – неперевершена симфонія стилів, технік та вражень. На момент відкриття колекція складала 4,5 тисячі експонатів, що охоплюють різні напрямки живопису, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва. Тут гармонійно співіснують твори відомих українських майстрів минулого століття, які доповнюються експозиціями сучасних авторів, що відображають глибину національної душі і сучасні реалії.
Сьогодні колекція Музею сучасного мистецтва України є однією з найбагатших у світі колекцій сучасного українського мистецтва. Вона нараховує понад 6000 творів, що охоплюють період від 1930-х років до сьогодення.
У колекції представлені роботи як відомих українських художників, таких як Олександр Богомазов, Олександр Архипенко, Василь Кандинський, так і молодих митців, які активно працюють у сучасних мистецьких практиках.
Твори цих художників відображають дух часу і інтерес до нових ідей і технологій. Вони часто використовують геометричні форми, абстрактні мотиви та яскраві кольори.
У колекції музею також представлені твори українських художників-соцреалістів, які працювали в 1930-1980-х роках. Ці художники були змушені працювати в рамках офіційної ідеології і створювати твори, які прославляли радянський режим.
Твори цих художників часто мають пропагандистський характер і прославляють досягнення партії та держави. Однак, деякі художники того часу, такі як Іван Марчук, зуміли внести в свої твори елементи особистості та індивідуального бачення.
Колекція музею регулярно поповнюється новими роботами. Деякі купуються безпосередньо в Україні, а деякі роботи українських митців купуються за кордоном і повертаються на Батьківщину. Сергій Цюпко в інтерв’ю неодноразово наголошував саме на цьому моменті:
Місія музею – не лише збирати й експонувати художні надбання нашого народу, а й повертати українські цінності в Україну.
Музей – це не лише виставка робіт
Досить часто слово “музей” ототожнюється із експозицією. В побутовому розумінні музей – це місце, де можна на щось подивитись. Мабуть в утилітарному плані так і є, але в культурному плані музей – це складний механізм, де експозиція є яскравим результатом досить складної роботи.
Музей сучасного мистецтва України крім безпосередньо проведення виставок на поповнення колекції активно займається дослідницькою діяльністю.
Музей сучасного мистецтва України – це не просто галерея, де можна побачити твори мистецтва. Це в першу чергу культурний осередок, який займається просвітницькою діяльністю. Музей проводить виставки, освітні програми та інші заходи, які сприяють популяризації сучасного українського мистецтва.
Втілюючи різноманітні просвітницькі проекти музей стає платформою для творчого діалогу, обміну ідеями та натхненням. Регулярні майстер-класи, лекції, дискусії, а також співпраця зі школами допомагають відкрити для відвідувачів музею двері до ідейних основ українського живопису.
Окремим і надзвичайно важливим напрямком діяльності Музею сучасного мистецтва України є робота з дітьми. Для дітей музей проводить майстер-класи, лекції та екскурсії. У цих заходах діти можуть навчитися основам мистецтва, дізнатися про історію і сучасність українського мистецтва.
Шаблонізоване уявлення про те, що колекціонування картин – це примхи людей із грошима простежується в головах дітей, які народились після розвалу Радянського Союзу, але як показує практика, подібні переконання лишились, і вони повинні бути викорінені. З цього приводу висловився і фундатор музею Сергій Цюпко:
Сучасне мистецтво – це не просто розваги для багатих. Це важлива частина культурної спадщини, яка доступна кожному
Підростаюче покоління, та й зрілі українці повинні знати, що Україна, багата на свою культурну спадщину та творчий потенціал, невпинно рухається вперед, об’єднуючи минуле з майбутнім в потужному потоці сучасного мистецтва. В цьому процесі мистецтво виступає не тільки як відображення духу епохи, а й як його активний творець. Україна, яка водночас гордиться своєю віковою історією та шукає способи виразити свою сучасну самобутність, знаходить в Музеї сучасного мистецтва України свій особливий простір для цього діалогу.
Музей сприяє не лише збереженню національної культурної спадщини, а й активно впливає на розвиток сучасного мистецтва в Україні. Він стає каталізатором творчих ідей, поєднуючи в собі традиційне та інноваційне мислення. Музей надає можливість молодим художникам відчути підтримку, публічність та визнання, а також відкриває шлях до міжнародного співробітництва.